Прес-центр

21.04.2016

Процес підвищення безпеки АЕС є безперервним – Ю.Недашковський на Міжнародній конференції «Атомна енергетика: 30 років після Чорнобиля» (ОНОВЛЕНО)

Процес підвищення безпеки АЕС є безперервним – Ю.Недашковський на Міжнародній конференції «Атомна енергетика: 30 років після Чорнобиля» (ОНОВЛЕНО)

Процес підвищення безпеки АЕС є безперервним – постійно з’являється новий досвід експлуатації, проводяться поглиблені дослідження безпеки, тому атомники всього світу, зокрема й українські, ніколи не зупиняться на досягнутому і забезпечуватимуть  рівень безпеки атомних електростанцій відповідно до нових впроваджуваних стандартів. Про це йшлося у доповіді президента Асоціації "Український ядерний форум" та президента НАЕК "Енергоатом" Юрія Недашковського на Міжнародній конференції «Атомна енергетика: 30 років після Чорнобиля».

Президент Енергоатома підкреслив, що основними чинниками аварії на Чорнобильській станції  були недоліки у конструкції реактора РБМК, низька якість регламенту експлуатації в частині забезпечення безпеки, неефективність регулювання та нагляду за безпекою в ядерній енергетиці та помилки персоналу. «Враховуючи це, після Чорнобиля особлива увага приділялася саме проектним основам, зокрема, щодо застосування консервативного підходу з максимальним використанням властивостей внутрішньої самозахищеності реакторної установки», - зазначив Ю.  Недашковський. 

Він переконаний, що після аварії на ЧАЕС змінився сам підхід до безпеки АЕС. «На жаль, до цього в наших інженерів та експлуатаційників переважав, так званий, антропоцентричний підхід, коли людина сприймалась як центр Всесвіту. Після Чорнобиля з’явилось таке поняття, як культура безпеки, з’явилось розуміння того, що питання підвищення безпеки має інтернаціональний характер, і сьогодні ціла низка міжнародних організацій працює в цьому напрямку. Безпека українських АЕС після Чорнобиля була підтверджена позитивними висновками безпрецедентної комплексної перевірки безпеки. Шість років тому в нашій державі вперше у світі в рамках спільного проекту Україна–ЄС–МАГАТЕ проведено унікальну за масштабами виконаних робіт комплексну оцінку безпеки всіх українських енергоблоків. На кожному з
15-ти діючих енергоблоків проведена оцінка стану безпеки на основі самооцінки і незалежної перевірки», - сказав президент Енергоатома.

Ю. Недашковський підкреслив, що діюча в Україні Комплексна зведена програма підвищення безпеки АЕС містить всі заходи, необхідні для попередження аварій, які відбулися на АЕС Три-Майл-Айленд, Чорнобильській та АЕС Фукусіма-Дайічі. «На даний час обсяг зазначених заходів чітко визначений, погоджений з регулюючим органом, відомі шляхи вирішення цих проблем, відомо, які технічні засоби необхідні для їх реалізації. Нам необхідно забезпечити лише належне їх виконання. Програма діє до 2020 року, основні «постфукусімські» заходи планується виконати до 2017 року. На сьогодні, з 1275 запланованих до виконання заходів програми, вже виконано майже 50%», - додав керівник Компанії.

Голова Держатомрегулювання України Сергій Божко у своїй презентації «Становлення державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки в Україні після Чорнобильської аварії» нагадав, що 26 березня 2015 року Україна перша з країн, які не є членами ЄС, стала повноправним членом організації WENRA (Західноєвропейська Асоціація Ядерних Регуляторів). Разом із досягненнями України у сфері ядерного регулювання С. Божко визнав нові виклики, які постали перед регулюючим органом. «Події на сході України та в Автономній Республіці Крим призвели до втрати регулюючого контролю Держатомрегулювання в АРК та на сході країни. Про втрату контролю України над ядерними матеріалами, які є предметом Угоди про гарантії та знаходяться на території півострову Крим, було поінформовано МАГАТЕ у спеціальному звіті 26 березня 2014 року. Аналогічний звіт про ядерні матеріали, які знаходяться на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей, було надіслано до МАГАТЕ 8 квітня 2015 року. Відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 68/262 від 27 березня 2014 року «Територіальна цілісність України» МАГАТЕ дотримується принципової позиції щодо застосування гарантій до всіх ядерних об’єктів та  матеріалів в Україні згідно з Угодою між Україною та МАГАТЕ», - повідомив голова Держатомрегулювання.

Він також зазначив, що проведення антитерористичної операції у 2014-2016 роках спонукало Україну значно посилити систему фізичного захисту ядерних та радіаційних об’єктів.

Експерт Всесвітньої асоціації організацій з експлуатації АЕС (ВАО АЕС) в Україні, почесний президент Українського ядерного товариства Володимир Бронніков у своїй доповіді торкнувся історії атомної енергетики України та її поточних проблем. Він нагадав, що у період економічної кризи 1990-х років атомні блоки українських АЕС неодноразово зупинялись через відсутність коштів на закупку свіжого палива і неможливість оплатити вивезення відпрацьованого ядерного палива на зберігання до РФ. «Всі атомні електростанції змушені були збільшити ємності зберігання відпрацьованого ядерного палива (ВЯП), а Запорізька АЕС, крім того, створила у себе на майданчику сухе сховище ВЯП», - уточнив В. Бронніков. На його думку, сьогодні велике занепокоєння викликає той факт, що процес створення Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива українських АЕС досі не вийшов зі стадії проектно-конструкторських проробок, а, відтак, зберігається загроза зупинки атомних енергоблоків.

Разом із тим В.Бронніков зазначив, що кваліфікація персоналу українських АЕС дозволяє Україні гідно виглядати перед міжнародним атомним співтовариством. «Є впевненість, що інцидентів з викидом у навколишнє середовище радіоактивності в Україні ніколи не буде. Тобто етап експлуатації енергоблоків АС не викликає загроз. Але у ядерних установок є й інші етапи життєвого циклу і тут не можна не відзначити проблеми на етапі проектування і будівництва нових ядерних установок. На жаль, можна констатувати, що Україна стрімко втрачає знання і вміння, необхідні для створення нових АЕС. Це розуміють і світові постачальники, які не прагнуть інтегрувати економіку і промисловість України в свої розробки. Уряд же досі не прийняв стратегічних рішень щодо розвитку української атомної енергетики», - додав почесний президент Українського ядерного товариства.

Від Всеукраїнської екологічної громадської організації (ВЕГО) "МАМА-86" з доповіддю «Підходи до створення місцевих комісій з питань інформування населення щодо ядерної та радіаційної безпеки» виступив Володимир Білоконь. Він переконаний, що всебічне та оперативне інформування населення щодо роботи об’єктів ядерної енергетики є однією з головних умов формування позитивного ставлення до АЕС. Як приклад В.Білоконь навів Францію та Швецію, де частка електроенергії, яку виробляють АЕС, становить відповідно близько 75% та 40%. За даними доповідача, саме завдяки формуванню ефективної системи інформування населення стосовно «плюсів» та «мінусів» ядерної енергетики близько 70% населення Франції підтримує розвиток атомної енергетики в країні. В.Білоконь також нагадав, що уряд Швеції у 1980-х роках приймав рішення про закриття АЕС після закінчення термінів їх експлуатації, але у 2010 році відмінив своє рішення. Це сталося завдяки тому, що добре поінформоване населення Швеції змінило своє ставлення до атомних станцій з негативного на позитивне, у тому числі, і з огляду на відсутність викидів парникових газів на АЕС. В.Білоконь переконаний, що в Україні має бути створена Урядова (міжвідомча) комісія з питань інформування та забезпечення прозорості у сфері ядерної безпеки, що допоможе підвищити обізнаність громадян України з питань ядерно-енергетичного комплексу.

Представник компанії Westinghouse Алехандро Родрігез виступив з доповіддю на тему «Поводження з радіоактивними відходами. Важливий ключ до виробництва ядерної енергії». За його словами, належна організація процесу поводження з радіоактивними відходами (РАВ) є однією з найважливіших складових безпечного функціонування атомної енергетики. «В сфері поводження з РАВ розроблено багато ефективних та безпечних технологічних рішень. Усі ви знаєте, що згідно з міжнародною практикою той, хто продукує радіоактивні відходи, має і вирішувати питання управління цими відходами. Об’єкти для зберігання та захоронення таких відходів мають відповідати певним вимогам, але важливим питанням є і процес переробки та пакування РАВ з метою оптимізації їх подальшого зберігання», – зазначив представник Westinghouse. Зокрема, А. Родрігез ознайомив учасників конференції з технологією компанії Westinghouse,  яка призначена для переробки рідких радіоактивних відходів. Зазначена технологія вже реалізується на АЕС в Китаї, а інша буде впроваджена на Словацькій АЕС Ясловське Богунице.

Технологія базується на виділенні радіонуклідних ізотопів з великого об’єму концентрованих рідких відходів в незначний об’єм сорбуючого матеріалу. Після цього «чистий» рідкий концентрат випарюється до одержання твердих солей. При цьому, за інформацією Westinghouse, одержані солі за рівнем активності можуть бути повністю звільнені від регулюючого контролю, тобто вони вже не нестимуть загрози навколишньому середовищу та здоров’ю людини.

Професор Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології Валерій Кашпаров у своїй презентації «Зони радіоактивного забруднення – 30 років після Чорнобильської аварії» висловився стосовно необхідності переоцінки впливу наслідків аварії на ЧАЕС на радіаційне забруднення територій. «Необхідно відійти від використання щільності забруднення території радіонуклідами як критерія радіологічної класифікації територій, як це і було передбачено «Концепцією проживання населення на територіях Української РСР з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення після Чорнобильської катастрофи» 1991 року», - переконаний В.Кашпаров.

За його словами, в даний час в Україні природний фон дає значно більший внесок в опромінення населення в порівнянні з чорнобильським забрудненням. «Так, у низці областей, що не постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи, середні фонові дози опромінення населення максимальні для України і перевищують аналогічні показники навіть з урахуванням чорнобильської дози в постраждалих після аварії регіонах», - підкреслює В.Кашпаров.  

Розповідаючи про зведення об’єкта «Укриття» над зруйнованим енергоблоком №4 ЧАЕС, член-кореспондент НАН України професор Анатолій Носовський відзначив: «Сьогодні, через тридцять років після аварії, необхідно згадати керівників, рядових будівельників, військовослужбовців, науковців та інших фахівців, які без пишномовних слів про героїзм, без пред'явлення суспільству вимог щодо соціального захисту, виконали свій громадянський і професійний обов'язок і побудували об'єкт «Укриття» в дуже складних радіаційних умовах». А. Носовський також дав високу оцінку організації робіт зі зведення об’єкту «Укриття», які відбувались у 1986 році. «Переконаний, що поєднання правильної організації праці, застосування дистанційних технологій будівельних робіт, чіткої організації радіаційного контролю та радіаційного захисту, а також використання кваліфікованого персоналу дозволило успішно виконати всі заплановані роботи по укриттю зруйнованого енергоблоку в стислі терміни без переопромінення людей», - додав науковець.

Студент 4-го курсу НТТУ “КПІ”, член громадської організації Молодіжна енергетична спільнота (МЕС) Михайло Яценко виступив з доповіддю на тему «Молодь та атомна галузь: рух в обидві сторони». Він нагадав, що тісна співпраця між промисловістю, університетами і державою була визнана більшістю країн як найважливіший фактор вдосконалення ядерної освіти і залучення у галузь талановитої молоді. За словами М. Яценка, МЕС у співпраці з НАЕК «Енергоатом» вже реалізує освітній проект для студентів вищих учбових закладів «Весняна школа НАЕК «Енергоатом», який отримав дуже позитивні відгуки студентів. «Ще одним напрямком нашої співпраці з Енергоатомом стане підвищення обізнаності шкільної молоді про ядерну енергетику і поліпшення ефективності взаємодії між школами та профільними вузами. Задля цього нами ініційовано проект «НАЕК «Енергоатом» – Профільні ВНЗ – Школи», - додав М. Яценко.

Він переконаний, що в умовах, коли від збереження атомної генерації в Україні напряму залежить сталий економічний розвиток держави, в розмові про атомну енергетику необхідно змістити акцент до підкреслення позитивних аспектів атомної енергетики, а про негативні говорити тільки по суті. «Активна і зацікавлена ​​молодь може цілком сприяти розвитку ядерної генерації, тим самим підвищуючи привабливість атомної галузі в Україні і світі», - говорить М. Яценко.

Загалом, учасники конференції у своїх виступах неодноразово зазначали, що одним з найважливіших уроків Чорнобиля є необхідність побудови постійного діалогу між атомниками та громадськістю. Відсутність оперативної та правдивої інформації стосовно загроз, які виникли після аварії на ЧАЕС, призвела до втрати довіри до атомної енергетики з боку української громадськості. Українські атомники докладають величезних зусиль для виправлення цієї ситуації, але, на думку учасників заходу, велику проблему становить сьогодні небажання самої громадськості сприймати зважену та об’єктивну інформацію стосовно функціонування ядерно-енергетичного комплексу. Виступ представника учнівської молоді засвідчив, що атомна енергетика України, незважаючи на вкрай негативний інформаційний фон, який супроводжує її діяльність, все ж таки має своїх прихильників серед найбільш активної частини української громади.

Доповідь Ю. Недашковського

Презентація до виступу Ю. Недашковського

Презентації учасників Міжнародної конференції Асоціації УЯФ "Атомна енергетика: 30 років після Чорнобиля"




Нефінансовий звіт НАЕК «Енергоатом» за 2016 рік



Повідом про корупцію