Прес-центр

28.09.2015

Пріоритети атомної енергетики: тактика та стратегія – дискусія в рамках Дня атомної енергетики

Пріоритети атомної енергетики: тактика та стратегія – дискусія в рамках Дня атомної енергетики

Підготувати атомні електростанції до роботи в умовах надзвичайної ситуації в паливно-енергетичному комплексі країни, продовжити терміни експлуатації 9-ти енергоблоків українських АЕС до 2020 року - такі тактичні завдання стоять сьогодні перед Енергоатомом. Стратегічним завданням є реалізація 10 потужних інвестиційних проектів, впровадження яких дасть додатково 2,5 млрд кВт-г електроенергії. Про це йшла мова під час панельної дискусії «Пріоритети атомної енергетики: тактика та стратегія», яка відбулась на Дні атомної енергетики у рамках ХІІI Міжнародного форуму «Паливно-енергетичний комплекс України: сьогодення та майбутнє».

Відкриваючи дискусію, віце-президент НАЕК «Енергоатом» Володимир Пишний підкреслив, що за останній рік атомна енергетика довела, що є і лишатиметься в наступні десятиріччя базовою електрогенерацією України. Він озвучив наступну інформацію: з початку вересня Енергоатом виробив 69,5% від загального виробництва електроенергії в країні, по року це буде 65,5%. «Енергоатом знаходиться в максимально жорстких умовах, адже Міненерговугілля поставило нам завдання максимально скоротити терміни планових ремонтів на енергоблоках», - зазначив віце-президент. За його словами, за останні півтора місяці по трьох блоках, які знаходились у ремонтах, терміни виконання робіт було скорочено загалом на 25 діб. «Сьогодні вся Компанія націлена на максимально ефективну роботу, але перед нами стоять завдання з виконання заходів по продовженню термінів експлуатації АЕС, які з об’єктивних причин погіршують нам такий показник як коефіцієнт готовності несення навантаження. Але ми працюємо над оптимізацією модернізаційних робіт з продовження експлуатації, - підкреслив В.Пишний - Наша тактика полягає в тому, щоб у процесі продовження експлуатації вийти на поточний формат робіт, тобто повернутись до тієї системи організації робіт, яка була в нас під час поточного будівництва енергоблоків 30 років тому».

Заступник директора з виробництва – директор департаменту експлуатації НАЕК «Енергоатом» Петро Котін представив доповідь на тему«Антикризові заходи та готовність ядерної генерації до роботи в умовах надзвичайної ситуації в паливно-енергетичному комплексі України». «Кожна друга одиниця продукції українських підприємств вироблена завдяки електроенергії АЕС. Усвідомлюючи свою відповідальність перед країною, керівництво та персонал Енергоатома визначають головним пріоритетом діяльності компанії – безпечне та надійне виробництво електроенергії. І якщо раптом в енергосистемі виникне надзвичайна ситуація, ми готові до роботи в складних умовах», - сказав П.Котін.

Він повідомив, що система заходів із захисту від виникнення надзвичайних ситуацій в ПЕКвибудована, як  глибоко ешелонований захист. «Перший рівень захисту – забезпечення нормальної роботи енергоблоків АЕС. Другий рівень – підвищення готовності до виникнення надзвичайних ситуацій, і третій рівень – аварійне реагування», - пояснив П.Котін. Завдяки такому підходу протягом останніх п’яти років на АЕС України кількість облікових порушень зменшилась вдвічі, а їхня повторюваність впала у п’ять разів.

«Одна з найбільших загроз для роботи АЕС в осінньо-зимовий період – це зниження частоти в об’єднаній енергосистемі України до рівня 49Гц і нижче внаслідок падіння потужності на теплових електростанціях. В таких умовах енергоблоки українських АЕС мають автоматично розвантажитись на 10%, що призведе до подальшого падіння частоти в ОЕС. Тому всі усвідомлюють високу відповідальність чергових диспетчерів НЕК «Укренерго», котрі задля запобігання системної аварії мають встигнути збалансувати енергосистему в обмежений час», - розповів фахівець. За словами П.Котіна, на АЕС впроваджена низка заходів для мінімізації наслідків падіння частоти в ОЕС. Зокрема, на кожній станції встановлено сигналізацію падіння частоти та проводяться протиаварійні тренування разом з НЕК «Укренерго».

Підсумовуючи свій виступ, П.Котін підкреслив, що Енергоатом гарантує безпечну експлуатацію енергоблоків АЕС в умовах надзвичайної ситуації в ПЕК.

Важливою складовою успішного проходження осінньо-зимового періоду та забезпечення стабільної роботи ОЕС України є продовження ресурсу та модернізація енергоблоків АЕС, про які розповів заступник директора з продовження експлуатації НАЕК «Енергоатом» Сергій Тараканов. Він акцентував увагу на тому, що  у наступні 5 років проектний термін експлуатації закінчиться у 9 енергоблоків (5 на ЗАЕС, 2 на ЮУ АЕС та по одному на РАЕС та ХАЕС). «Стратегія українського Уряду по відношенню до цього питання однозначна – термін експлуатації енергоблоків має бути продовжений з одночасним підвищенням безпеки їх експлуатації», - наголосив фахівець.

«В нас є позитивний досвід з продовження термінів експлуатації, - у понадпроектний термін працюють енергоблоки №1,2 РАЕС та енергоблок №1 ЮУАЕС. Продовження термінів експлуатації є загальноприйнятою світовою практикою, станом на 2015 рік у світі експлуатується 438 енергоблоків АЕС, з яких 258 енергоблоків мають вік 30 і більше років. Безумовно це має під собою економічне підґрунтя – інвестиції в будівництво нового блоку та витрати на продовження експлуатації можуть відрізнятись у десятки разів. З відкритих джерел нам відомо, що витрати на спорудження сучасного блоку сягають 7 тис. дол. за 1 кВт встановленої потужності, тоді як виходячи з досвіду продовження терміну експлуатації енергоблоку №1 Южно-Української АЕС орієнтовні витрати на 1 кВт встановленої потужності при продовженні терміну експлуатації становлять близько 300 дол. Враховуючи девальвацію національної валюти та наявність вітчизняних виробників значної частини обладнання для АЕС, можна досягти показника в 200 дол. на 1 кВт. Таким чином, потреба у фінансуванні продовження термінів експлуатації 9-ти блоків потужністю 1 000 МВт кожен складе лише 1,8 млрд дол., що набагато менше ніж вартість спорудження одного сучасного енергоблоку. Варто пам’ятати, що більша частина коштів, які вкладаються в модернізацію та реконструкцію енергоблоків залишається в Україні – це інвестиції у нашу промисловість, створення робочих місць», - повідомив С.Тараканов.

Він звернув увагу на той факт, що в таких країнах, як Франція, Швейцарія та Південна Корея саме поняття проектний термін експлуатації енергоблоку АЕС відсутнє: «Експлуатація енергоблоку в цих країнах здійснюється на підставі періодичних переоцінок безпеки, в яких кожного разу обґрунтовується наступний період експлуатації, як правило це 10-річний цикл. Саме тому МАГАТЕ у своїх документах використовує термін «довгострокова експлуатація». Ми також поступово переходимо на цю термінологію».

«Ми впевнені у своєчасному виконанні робіт з продовження термінів експлуатації енергоблоків, за умови встановлення справедливого тарифу на електроенергію, яку виробляють АЕС», - наголосив заступник директора з продовження експлуатації.

У свою чергу, окреслюючи стратегічні завдання, що стоять перед Енергоатомом, заступник директора з інвестицій та перспективного розвитку Енергоатома Георгій Плачков назвав10 основних інвестиційних проектів, метою яких є збільшення виробництва електроенергії та підвищення енергетичної незалежності України. Пріоритетним для Енергоатома проектом є реалізація Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки експлуатації енергоблоків АЕС України (КзПБ). Її вартість - 20 млрд 101 млн грн., з яких 600 млн євро кредитні кошти, надані Енергоатому ЄБРР та Євратомом. Решта фінансування відбувається за рахунок тарифних коштів. Реалізація КзПБ дозволить Компанії виконати постфукусімські заходи та підняти рівень безпеки енергоблоків українських АЕС до найвищих європейських стандартів.

Не менш важливим проектом є будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Цей проект вирішить для України проблему тривалого та безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива (ВЯП), адже до останнього часу ВЯП з 3-х українських АЕС (ЗАЕС має власне СВЯП) відправлялось на переробку та зберігання в РФ. Наявність ЦСВЯП дозволить Енергоатому заощаджувати близько 200млн дол. щорічно. Таким чином, окупність ЦСВЯП, будівництво якого оцінюється приблизно в 7 млрд 740 млн грн., становитиме менш ніж два роки. Завдяки зведенню Централізованого сховища Україна посилить свою енергетичну незалежність та виконає власні міжнародні зобов’язання, які передбачають, що країна з ядерною енергетикою несе остаточну відповідальність за безпечне поводження з відпрацьованим ядерним паливом, напрацьованим на її АЕС.

Ще одним проектом в сфері поводження з радіоактивними матеріалами є впровадження на всіх українських АЕС комплексних ліній з переробки радіоактивних відходів (РАВ), які дозволять суттєво скоротити обсяги утворення РАВ. Будівництво комплексів відбувається за рахунок тарифу Енергоатома на відпуск електроенергії та фінансової допомоги, наданої в рамках програми технічного співробітництва з Єврокомісією (TACIS).

Завершення будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС (потужністю 1000 МВт кожний) є принципово важливим проектом для Енергоатома, адже готовність цих енергоблоків становить 75% і 28% відповідно. Вартість добудови енергоблоків ХАЕС оцінюється приблизно в 5 млрд євро, що менше ніж вартість будівництва «з нуля» одного енергоблоку потужністю 1000 МВт. До реалізації проекту планується залучити чеську компанію Skoda J.S., але більшу частину обладнання для енергоблоків виготовлятимуть українські підприємства. Добудова ХАЕС забезпечить Україні додатково 2000 МВт встановленої потужності.

Спільний з польською енергетичною компанією «Polenergia International S.a.r.l.» проект «Енергетичний міст «Україна - Європейський Союз» передбачає постачання електроенергії з Хмельницької АЕС до Польщі та інших країн ЄС, що зробить Україну потужним гравцем на енергоринку Європи. Цей проект допоможе залучити кошти на добудову енергоблоків №3 та №4 ХАЕС та сприятиме інтеграції Об’єднаної енергосистеми  України в європейську мережу системних операторів передачі електроенергії ENTSO-E. 

Вирішуючи проблему так званих «замкнених потужностей» на вітчизняних АЕС, Енергоатом реалізує цілий комплекс проектів серед яких: реконструкція системи технічного водопостачання ЮУАЕС; реконструкція відкритої розподільчої споруди (ВРС) 750 кВ ЗАЕС, реконструкція  відкритих розподільчих споруд 750 кВ Рівненської та Хмельницької АЕС, завершення будівництва Ташлицької ГАЕС.

Реконструкція системи технічного водопостачання ЮУАЕС зніме обмеження виробництва електроенергії станцією через високу температуру води в системах охолодження в літній період. Проект дозволить збільшити середньорічний відпуск електроенергії  на 700 млн кВт-г без введення нових генеруючих потужностей, що збільшить дохід Компанії (за діючого для Енергоатома тарифу на відпуск електроенергії в 42,21 коп за 1 кВт-г)  приблизно на 320 млн грн.. Орієнтовна вартість проекту 985 млн грн, окупність близько 3-х років.

Після реконструкції ВРС Запорізької АЕС, яка оцінюється приблизно в 654 млн грн., очікується додатковий річний відпуск електроенергії в 741 млн кВт-г, що за діючого тарифу забезпечить додатковий щорічний дохід Компанії у розмірі 375,3 млн грн. Як і у випадку з реконструкцією ВРС ЗАЕС, реконструкція ВРС 750 кВ на РАЕС та ХАЕС дозволить вирішити проблему «замкнених потужностей» на цих станціях та підвищить стійкість об’єднаної енергосистеми України до пікових навантажень. Вартість проекту 349 млн грн., а додатковий очікуваний річний відпуск електроенергії складатиме 1 млрд 53 млн кВт-г, що за діючого для Енергоатома тарифу забезпечить додатковий щорічний дохід Компанії в 533,4 млн грн. Всі ці проекти повністю окупляться протягом 1-2 років з моменту їх реалізації. 

Добудова ТГАЕС, на якій зараз працює лише 2 гідроагрегата з 6-ти запроектованих, дозволить покрити дефіцит високоманеврових генеруючих потужностей та створити аварійний резерв потужностей для виробництва електроенергії в період піків її споживання. Крім того завершення будівництва ТГАЕС вирішить проблему питного водопостачання та зрошування, яка сьогодні є актуальною для Миколаївської області. 

Інвестпроекти Енергоатома (без урахування добудови енергоблоків ХАЕС) дозволять українським АЕС збільшити виробництво та відпуск електроенергії приблизно на 2,5 млрд кВт-г з одночасним підвищенням безпеки експлуатації енергоблоків та зміцнять енергетичну незалежність України.






Сринька довіри