Прес-центр

24.09.2018

100 днів роботи оновленої НКРЕКП: склад новий, а «особливості національного регулювання» залишились незмінними

100 днів роботи оновленої НКРЕКП: склад новий, а «особливості національного регулювання» залишились незмінними Наприкінці минулого пленарного тижня 21 вересня 2018 року у Верховній Раді відбулись Комітетські слухання під багатообіцяючою назвою: «100 днів роботи оновленої НКРЕКП. Чи стала Комісія більш професійна та незалежна?». Захід відбувся за сприяння та ініціативи Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Слухання викликали небувалий ажіотаж серед всіх причетних до енергетичної галузі України. У заході під головуванням в.о. голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександра Домбровського взяли участь народні депутати України Ольга Бєлькова, Вікторія Войціцька, Сергій Лещенко, Володимир Парасюк та ін. Також на Комітетських слуханнях були присутні представники Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості та інших органів виконавчої влади, перший секретар посольства Великої Британії в Україні Кейті Коттрел, а також керівники підприємств усіх видів генерацій енергетичного сектору України: президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський, голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, голова ДП «Енергоринок» Юрій Гнатюк, очільник компанії ДТЕК Максим Тімченко та інші.

Від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про здобутки нового Регулятора доповідала її очільник Оксана Кривенко.

Головними питаннями, що були винесені на порядок денний звіту незалежного Регулятора стали: чи виконує Закон про НКРЕКП своє завдання. Які перші результати роботи. Роль НКРЕКП у реформуванні ринків газу та електроенергії. Що змінилось в умовах роботи для учасників ринків?

Відкриваючи слухання в.о. Голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський наголосив, що Україна усіляко намагається реформувати та трансформувати енергетичний сектор, якій на жаль історично був та залишається найбільш корумпованим. Прийняття у 2016 р. Закону «Про НКРЕКП» надало Україні шанс до нового потужного імпульсу в проведенні енергетичних реформ – створенню немонополізованих конкурентних ринків: «Згадуючи гарячі, іноді дуже емоційно упереджені та політично популістичні дискусії та заяви, які звучали проти цього закону я щиро дякую одному з ключових його розробників - Ользі Бєльковій, з якою ми разом з іншими нашими колегами з комітету ПЕК захищали та всіма силами боролися за його прийняття. Мені дуже приємно, що Україна нарешті має Закон про незалежного Регулятора, а сьогодні його нові представники мають змогу доповісти про перші 100 днів своєї роботи під час Парламентсько-Комітетських слухань. Адже, коли у суспільства є запитання - на них необхідно давати відповіді».

Взявши слово, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Ольга Бєлькова доволі емоційно нагадала членам НКЕРЕКП про їх професійний обов’язок та особисту відповідальність при прийнятті стратегічних для країни рішень. У своїй промові Ольга Бєлькова підкреслила, що від незалежного Регулятора суспільство й досі чекає прийняття рішень щодо вирішення найбільш актуальних питань: «Ми чекаємо від вас, що найбільш резонансні для суспільства питання будуть вирішені. Це й славнозвісний «Роттердам +». Регулятор має пояснити, що насправді відбувається – це ваш професійний обов’язок! Також існує проблема з приєднанням до мереж, як на ринку газу, так і на електричному. Невирішеним залишається питання тарифу для НАЕК «Енергоатом». Воно вже перейшло з економічної у політичну площину, а його неврегульованість буде мати серйозні наслідки для країни. Крім того, врегулювання питань, пов’язаних з ліквідуванням перехресного субсидіювання, – це повністю зобов’язання Регулятора! Так само, як і питання пов’язані із встановленням RAB-тарифів. Особисто я хотіла б бачити більше реальних результатів роботи НКРЕКП, а не інтерв’ю у політичних виданнях! Якщо Регулятор буде демонструвати справжню та аргументовану роботу, а не інтригувати, то такий Регулятор буде мати всебічну суспільну підтримку».

У своєму виступі президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський підкреслив, що вся енергетична спільнота України, а також закордонні партнери, з нетерпінням чекали призначення нового складу Комісії, але на жаль на цьому позитивні зміни вичерпались: «На жаль через сто днів можна констатувати, що на цьому зміни вичерпалися. Ті ж самі штампи, та сама риторика, той самий корупційний «Роттердам+». А тариф Енергоатома продовжує залишатися найнижчим у світі. Чому? Що у нас дешевше, ніж у них, окрім робочої сили? Чи може наші технології настільки передові та просунуті? Все набагато простіше – у нас ексклюзивні «особливості національного регулювання»!

В усьому світі головною перевагою атомної енергетики є низька паливна складова тарифу – не більше 20%. А у нас – уже більш ніж половина. За цим показником ми скоро доженемо теплову генерацію. От тільки в ціні відстаємо уже в чотири рази. І зусиллями Національної комісії цей розрив продовжує наростати. І Комісія, зі слів її Голови, вважає це, цитую, «розумними рамками». Жодного логічного пояснення цьогорічного дефіциту атомного тарифу у розмірі 13,9 млрд грн не існує. Крім одного – тарифними ножицями продовжують відрізатися кошти з державної генерації на користь приватної. Проти чого новий склад Комісії не захотів, або ж побоявся виступити.

Сьогодні так званий порядок формування тарифу – це насправді лише процедура: попередній розгляд, вивішування на сайті, публічне обговорення, засідання, все що має справжньою метою просто затягнути процес під маскою відкритості та прозорості. Плюс імітація постатейного аналізу структури тарифу. Який насправді давним-давно і заздалегідь визначений. Визначений зворотнім розрахунком, виходячи з того, якою має бути оптова ринкова ціна, скільки віддати на приватний «Роттердам+» і наскільки, відповідно, зрізати тариф державної генерації, в першу чергу атомної».

Все решта, наголосив президент Енергоатома, – це просто імітація: «Імітація дотримання принципу «затрати+». Тому що насправді, якими б вони не були обґрунтованими, їх зріжуть рівно настільки, скільки треба перекинути на «Роттердам+». Імітація застосування так званого «індикативного підходу» - коли затверджені Комісією методики визначення окремих складових тарифу застосовуються нею лише в тій частині (тобто, максимум до тієї величини), яка забезпечує штучне заниження атомного тарифу і тим самим дає можливість збалансувати переплату споживачами електроенергії за «Роттердамом». Наприклад, розрахований за методикою НКРЕКП фонд оплати праці для НАЕК «Енергоатом» у поточному році має становити 9,5 млрд грн. Натомість Комісія передбачає в тарифі лише 7. Куди подівалася різниця у 2,5 мільярди? Правильно – на компенсацію впливу «Роттердам+» на оптову ринкову ціну!

Чому постійно недофінансовуються капітальні інвестиції? Тому що Комісія відверто ігнорує власну ж методику, за якою для затверджених техніко-економічних розрахунків необхідно забезпечити фінансування у розмірі 30%, а для затвердженої проектно-кошторисної документації – 100%. Це як раз цілком логічно і зрозуміло. Не зрозуміло, чому при цьому все перемножується на 30%. А якщо і цього на думку НКРЕКП виявиться забагато (бо Енергоатому, бачите ж, «завжди мало»), то навіть ці обрізані на дві третини розрахунки просто ігноруються – за будь-яких обставин вибиратимуться лише ті цифри, які будуть відповідати потребам «Роттердам+». Чому при кожному черговому перегляді тарифу знімаються кошти зі статей на нове будівництво з аргументацією про нібито їх нецільове використання в попередньому періоді? Тому що Комісія (не знаю – економічно безграмотно чи свідомо) вдається до підміни поняття «фінансування капітальних інвестицій» поняттям «освоєння капітальних вкладень», обсяги яких звичайно ж не збігаються в одному й тому ж звітному періоді. Цей ганебний ряд прикладів можна ще довго продовжувати. Але і так цілком очевидно, що сьогодні приватна частина вітчизняної енергетики шляхом сумнівних тарифних схем паразитує на державній – в першу чергу атомній – енергетиці, перекриваючи тим самим свою конкурентну неспроможність. І я не бачу жодних свідчень того, що нинішній склад Комісії збирається цьому протистояти».

Юрій Недашковський звернувся до народних депутатів, наголосивши, що прийняття ними більш ніж проєвропейського закону дозволило НКРЕКП отримати практично безмежні повноваження та позбавитись будь-якого впливу на неї з боку держави. Але водночас були створені можливості обирати до її складу людей, що неспроможні виконувати завдання, яких очікує від них українське суспільство: «Нам залишається розраховувати лише на те, що своєчасно і в повному обсязі запрацює нова, по справжньому конкурентна модель енергетичного ринку. І енергетичним олігархам не вдасться під будь-яким приводом відтягнути момент її повноцінної імплементації або ж домогтися змін, що спотворять її ринкову суть. Я переконаний, що в такій ситуації необхідно зосередити всі зусилля на своєчасному впровадженні повноцінного, конкурентного та захищеного від будь-якого олігархічного впливу енергетичного ринку України».

Щодо всіх виступів на користь інтересів атомної енергетики голова НКРЕКП Оксана Кривенко зазначила: «Всі хочуть зменшення тарифів, але при цьому всі чомусь хочуть щоб у тарифі були враховані усі витрати, що призведуть до збільшення тарифів. Комісія балансує між інтересами всіх сторін та приймає виважені рішення щодо формування тарифу».

Після такого пояснення від незалежного Регулятора народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Вікторія Войціцька не приховуючи своїх емоцій від заяв НКРЕКП зауважила, що нинішня оновлена Комісія поки дуже далека від втілення покладених на неї сподівань. Основна претензія стосується дискримінаційного підходу до тарифоутворення на ринку генерації електроенергії: «Справедливості ми від нової НКРЕКП не побачили та не бачимо, але дуже на неї розраховуємо. Хочу навести два приклади щодо дискримінаційної політики тарифоутворення з боку оновленого Регулятора. Мова йде про атомну та теплову генерацію. 14 серпня 2018 р., раптово, з порядку денного засідання Комісії було знято питання про перегляд тарифу для державної компанії «Енергоатом» з 54,03 коп. за 1 кВт-год до 62 коп., що все одно в рази менше ніж для теплової генерації. Й це попри те, що проект був обговорений Департаментом регулювання відносин у сфері енергетики під керівництвом пана Антона Гудаченко. Хоча НАЕК «Енергоатом» у своїх документах до НКРЕКП доводив про потреби в тарифі на рівні 71 коп. Сьогодні вже 21 вересня, а у порядках денних засідань НКРЕКП й досі відсутнє питання про перегляд тарифів для НАЕК. У мене є впевненість, що тариф для оператора всіх АЕС в країні хочуть залишити на рівні 55,76 коп. до кінця року, тобто переглянули тільки статтю оплати праці підвищивши її на жалюгідні 194 млн грн, хоча «Енергоатом» просив за цією статтею збільшення на 2,5 млрд грн. І це абсолютний нонсенс!

Також завдяки дискримінаційній політиці існує дефіцит тарифу за статтею «витрати на свіже ядерне паливо» на суму понад 1,5 млрд грн. НКРЕКП постійно скорочує витрати за статтею «експлуатаційні витрати», з яких й має фінансуватися ремонт обладнання 4 класу безпеки. Регламентні норми періодичності ремонту такого обладнання порушуються через відсутність фінансування. Ремонт цього обладнання здійснюється за залишковим принципом. Можна вкладати достатні кошти для забезпечення безпеки експлуатації реакторного острова, але, якщо відмовляє обладнання, що не впливає на ядерну та радіаційну безпеку, енергоблок зупиняється, й суспільство не отримує дешевої електроенергії АЕС, а її недовиробіток компенсується додатковими обсягами дорогої електроенергії, що виробляється на вугільних ТЕС.

Але найбільше мене вражає те що новий очільник Регулятора у своєму інтерв’ю заявляє: «Я сподіваюся, що низькі тарифи Енергоатома стимулюватимуть всі інші генеруючи підприємства до зниження тарифів, а не навпаки. Звісно, якщо ми не регулюватимемо ціни, Енергоатом свій тариф підвищить. Бо їм завжди мало…». Тобто, апетити тих, хто отримує надприбутки від формули «Роттердам +» коштом державних «Укргідроенерго» та НАЕК «Енергоатом» Голову НКРЕКП не бентежать?! Це просто злочин, коли за кошти атомної генерації, яка дає Україні більш ніж половину всієї електроенергії, Регулятор надає преференції тепловій генерації, 80% якої монопольно належить компанії ДТЕК».

Підбиваючи підсумки Комітетських слухань Олександр Домбровський закликав всі зацікавлені сторони до більш професійної та виваженої роботи, задля того щоб ситуація з тарифоутворенням, яка склалась в формуванні тарифу на електроенергію, а зокрема, з тарифом для атомної генерації, була вирішена: «В умовах інтенсивної підготовки до початку дії нового ринку електроенергії роль НКРЕКП важко переоцінити. Від якості виконання Комісією своєї місії - забезпечення балансу інтересів споживачів, держави та бізнесу, залежить фінансова стабільність суб’єктів ринку, розвиток вітчизняного промислового виробництва, добробут населення, стале функціонування Об’єднаної енергосистеми України, та, врешті-решт, енергетична безпека держави. В умовах нових конкурентних енергетичних ринків головним має бути споживач – саме його необхідно захищати!»

 






Нефінансовий звіт НАЕК «Енергоатом» за 2017 рік

Повідом про корупцію